Про соціальну адаптацію військових та військовополонених, як невіддільну складову їхньої психологічної реабілітації, засновниця благодійного фонду “YOUkraine” Анна Мурашенко говорила на міжнародній психологічній конференції The Platform for Ukraine.
Захід об’єднав психологів, психотерапевтів, реабілітологів, представників громадського сектору та самих військовослужбовців. Реабілітація військових та військовополонених наразі є одним з пріоритетних напрямків у роботі фонду, зазначила Анна Мурашенко. Питання актуальне і до подолання цього виклику вже зараз слід готувати і фахівців, і суспільство. Адже є певні труднощі і немає єдиного підходу.
“У нашій державі й досі військовополонені не мають окремого статусу. Немає протоколу лікування військовополонених. І немає світового досвіду, якою має бути ця реабілітація. Якщо говорити про полонених “Азовсталі”, то це 80 днів боїв в окупованому Маріуполі, а потім полон зі страшними тортурами. Для декого він триває і досі”, – зазначила засновниця БФ “YOUkraine”.
Якою ж має бути реабілітація? З досвіду спілкування з родинами полонених захисників та захисниць та з тими, хто повернувся, фахівці фонду знають – найважливішою складовою в поверненні до нормального життя є правильна адаптація.
Цей шлях довгий. Умовно його можна поділити на 3 етапи – розповіла Анна Мурашенко. Це підготовка родин, розв’язання соціальних та юридичних питань та соціалізація. Вона зупинилася детальніше на кожному з пунктів.
Робота з родинами. Дружини, матері та інші родичі мають бути психологічно готовими до того, що їхні близькі повернуться з війни або полону іншими людьми. Рідним доведеться звикати та пристосовуватися, адже на війні змінюється особистість. Військові набувають навичок, які змінюють їх психіку і поведінку. А постійний стрес та психологічні травми залишають свої шрами.
Ефективне розв’язання соціальних та юридичних питань. Перший час із захисниками працюють лікарі, психологи та реабілітологи. А потім починаються “походи” по держструктурах для відновлення документів, отримання довідок, оформлення виплат. І це може стати випробуванням для військових.
“Наведу приклад. Владислав Єщенко з позивним “Самурай” торік при виконанні бойового завдання втратив обидва ока, майже не чує. Хлопцю 24 роки, він 9 місяців оформлював собі виплати, а коли укотре прийшовши до соцслужби, то йому сказали, що він має написати заяву власноруч. Такі моменти перекреслюють роботу психолога і просто вбивають хлопців морально. Цих прикладів можу навести безліч”, – розповіла Анна Мурашенко.
Соціалізація. Йдеться не просто про роботу, а про залученість у життя своєї громади. Поки триває війна, кожен хто повернувся з фронту чи з полону, має гостре бажання і надалі працювати заради Перемоги. Майже кожен рветься знову на фронт, але деякі бійці через отримані травми не можуть повернутися. Тоді як залученість таким людям просто необхідна, бо інакше вони почуваються непотрібними. Це має бути не просто працевлаштування, а зайнятість повʼязана з військовою справою, з допомогою побратимам.
Нині благодійний фонд “YOUkraine” працює над створенням саме такої системи адаптації. Вже підписаний меморандум про співпрацю з Всеукраїнською профспілкою захисників України та спортсменів.
До правління організації входять військові, які розуміють проблематику та потреби військових на практиці, а не суто теоретично. Основним напрямком роботи профспілки є відновлення реабілітаційних центрів повного циклу для військових, побудова системи реабілітації та адаптації, яка включатиме соціальний та юридичний супровід. Крім того, профспілка виступає провідником між громадським сектором та владними структурами.
Наразі, до партнерства долучилася організація “Жінки зі сталі” – це мами, дружини та сестри військовополонених, які як ніхто знаються на потребах захисників. Напрямок роботи з військовополоненими у Всеукраїнській профспілці захисників України та спортсменів очолить Наталія Зарицька – співзасновниця “Жінок зі сталі”, дружина звільненого з полону бійця полку “Азов”.
“Ми виступаємо за обʼєднання сил різних організацій, що мають досвід та бажання допомагати військовим. Наша мета – максимально ефективно організувати процес реабілітації та соціальної адаптації, тому ми відкритті до будь-яких колаборацій у цьому напрямі”, – підсумувала свій виступ Анна Мурашенко.
