22 січня Україна відзначає День Соборності.
105 років тому на Софійській площі у Києві був проголошений Акт злуки Української Народної Республіки (УНР) й Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) в одноцільну, суверенну Народну Республіку.
Український народ, який через історичні обставини був розділений між кількома країнами, прагнув до незалежності та об’єднання. Тоді молодій українській державі не вдалося встояти. Причин було багато: і буремні реалії на тлі громадянської війни в росії, і брак згуртованості в діях.
«Було єднання, прагнення незалежності. Але більш як сто років тому українська незалежність зазнала поразки. Чому? Внаслідок конфліктів, зневіри. Політичні еліти були незгуртовані, а процес формування нації ще не завершився. Національні та соціальні завдання визвольного руху відрізнялися. Звісно, свій вплив мали й зовнішні політичні та військові фактори», — каже засновниця благодійного фонду YOUkraine Анна Мурашенко.
І хоча державність зберегти не вдалося, Акт Злуки 1919 року мав велике значення для історичної пам’яті українського народу. І сьогодні цей день нагадує про історію боротьби Україну, про єднання народу та становлення української державності.
«Маємо розуміти, що у кожній країні є системні розриви між владою та суспільством. Але конфлікт — це завжди основа зростання. Це процес розвитку суспільства. Неприємний, болючий, травматичний, але розвиток. І це не має стати причиною опускати руки, зневірюватися», — додає Анна Мурашенко.
Сьогодні Україна знову протистоїть зовнішній агресії, спробі окупації, розділення. Соборність означає не лише згуртованість, а і територіальну цілісність держави, звільнення захоплених територій.
Єдність важлива як ніколи. Під час роботи бачимо як українці з різних регіонів, різного віку і соціального статусу борються за свою країну. З окупантами б’ються захисники та захисниці із заходу та сходу, півночі та півдня України.
Тоді як завдання громадянського суспільства — підтримувати військовослужбовців, допомагати їхнім родинам, створювати надійний тил. YOUkraine разом з однодумцями продовжить це робити й надалі, допомагаючи захисникам України, ветеранам, колишнім полоненим та їхнім близьким.
Памʼятаймо, яку ціну ми заплатили на шляху до незалежності, яких помилок припустилися, якою кров’ю дається боротьба зараз. Не зупиняймося і не здаємося!
Слава Україні! Єдиній та неподільній!
